org_logos

Німецькі війська окупували Львів наприкінці червня 1941 року. У вересні 1941 року нацисти відкрили завод на вулиці Янівській (північно-східна околиця Львова, тепер – вулиця Шевченка), куди зганяли тисячі євреїв з Львівського гетта і використовували їх для рабської праці. У жовтні 1941 року поруч із заводом було влаштовано концентраційний табір, який офіційно називався Zwangsarbeitslager Lemberg-Janowska і класифікувався як транзитний табір та табір примусової праці. Насправді Янівський концтабір функціонував як табір смерті. Масові розстріли євреїв переважно відбувалися на так званих «Пясках» біля Лисиницького лісу та у Долині Смерті біля табору (територія, охоплена конкурсом).

Багато ув’язнених було переправлено до Белжця, де їх знищували. Переважну більшість табірних в’язнів становили євреї зі Львова та околиць. За приблизними підрахунками дослідників, у таборі та його околицях вбили від 100 до 120 тисяч євреїв. Дуже складно визначити загальну кількість в’язнів у таборі за всі періоди його існування.

Історики припускають, що під час Голокосту було вбито між 500 та 600 тисяч євреїв зі Східної Галичини. Від 1943 р. територія табору поступово зменшувалася, а в’язнів вбивали. Влітку 1943 нацисти вирішили знищити сліди своїх злочинів у Янівському концтаборі. Це була частина широкомасштабної «Акції 1005», завданням якої було знищити докази злочинів нацистів у Східній Європі. Для цього в’язнів змушували працювати у спецкомандах (Sondercommandos), відомих ще як «бригади смерті», тобто відкривати масові поховання і спалювати тіла.

Деталі праці Sondercommando 1005 біля Янівського табору відомі зі свідчення д-ра Леона Велічкера-Велса, в’язня «бригади смерті». У 1961 році він був свідком на суді проти Айхмана й опублікував свої спогади. У радянський період цю ділянку використовувало Міністерство внутрішніх справ як поле для тренування собак та виправну колонію. Після 1991 року почали з’являтися ініціативи щодо спорудження тут меморіалу, врешті у 2003 році було поставлено пам’ятний камінь.

Конкурс охоплює 2,26 гектара природного заповідника Кортумова гора, розташованого у північно-східному передмісті Львова. Тут міститься пенітенціарна установа, що перебуває у віданні міністерства внутрішніх справ: територія пенітенціарної установи прилягає до території, охопленої конкурсом, і займає площу, де раніше містилися бараки Янівського концтабору. Передбачається, що в майбутньому ця територія може стати частиною великого меморіального комплексу, який включатиме музей.

Сама територія доволі занедбана. Тут стоїть кілька будівель, які поволі осипаються, поруч – зарослий ставок і старі дерева. Лише пам’ятний камінь на вході значить місце, куди під час Другої світової війни нацисти зганяли людей і чинили тут масові вбивства. Попри пізніші намагання нацистів знищити докази своїх злочинів, до яких вони вдавалися в кінці війни, наприклад, спалюючи тіла жертв, історики вважають, що на цій території існують масові поховання, які досі не були відкриті.

Взуття вбитих у Янівському концтаборі та біля нього, 1944Машина для знищення тіл викопаних з масових поховань на місці Янівського концтаборуВізит керівника СС та поліції у Дистрикті Галичина Фріца Кацмана у Янівський концтабірКолюча огорожа Янівського КонцтаборуВигляд на тюрму на місці колишнього Янівського концтабору, 1990-ті рр.Меморіальна таблиця